Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2015 р. м. Київ К/800/66054/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Калашнікової О.В., Конюшка К.В.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі

Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 пред'явив позов до Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (далі УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області) про визнання дій відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за пільговим стажем з моменту подачі відповідної заяви протиправними, зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за пільговим стажем з моменту подачі відповідної заяви.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано відповідача призначити на користь ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював автослюсарем на Долинському автопідприємстві № 0801 з 02 жовтня 1968 року по 28 квітня 1969 року та з 23 грудня 1968 по 01 квітня 1969 року навчався в Долинській автомобільній школі ТСОУ на курсах водіїв.

В період з 04 травня 1969 року по 03 червня 1971 року позивач перебував на строковій військовій службі в Радянській Армії.

З 23 червня 1971 року по 13 січня 1978 року працював на посаді шофера в Долинському районному об'єднанні «Сільгосптехніка».

З 16 січня 1978 року по 20 листопада 2005 року працював водієм першого класу міського пасажирського транспорту (на автобусі) у Долинському АТП (ВАТ «Долинське АТП»).

З 06 червня по 20 червня 2005 року працював водієм автобуса у підприємця ОСОБА_6.

Згідно трудової книжки загальний трудовий стаж роботи ОСОБА_4 складає більше 35 років, в тому числі на міському пасажирському транспорті стаж складає 11 років 21 день.

31 липня 2009 року позивач звернувся до УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач 06 серпня 2009 року повідомив ОСОБА_4 про відмову в задоволенні його заяви з тих підстав, що проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 04 травня 1969 року по 03 червня 1971 року, не може бути зараховане до стажу водія міського пасажирського транспорту, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи дану відмову УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач після досягнення 55 річного віку і маючи стаж більше 25 років, з них 11 років 21 день водієм на міському пасажирському транспорті, мав право, враховуючи строкову військову службу, на пільгову пенсію.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2010 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах мають незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Як вбачається із матеріалів справи позивач працював автослюсарем на Долинському автопідприємстві № 0801 з 02 жовтня 1968 року по 28 квітня 1969 року та з 23 грудня 1968 по 01 квітня 1969 року навчався в Долинській автомобільній школі ТСОУ на курсах водіїв, з 04 травня 1969 року по 03 червня 1971 року проходив строкову військову службу в Радянській Армії.

Згідно з положеннями абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах часу проходження строкової військової служби, необхідно щоб на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так як позивач на момент призову на строкову військову службу не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, не працював за фахом та не займав посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області, відмовляючи позивачу у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження служби в армії та в призначенні такої пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням викладеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність дій УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області у відмові позивачу у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження служби в армії та в призначенні такої пенсії, а тому рішення судів підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк, визначений статтею 254 КАС України, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: